Мій досвід, або Квіти для проблемних ділянок: Я довго обдумувала, чим можна засадити проблемні ділянки на дачі. Частина квітника знаходиться під кутом близько 30-45°, що дуже ускладнює догляд і обмежує вибір квітів. Кім цього ґрунт сам по собі глинястий, надзвичайно твердий, а тому — важкий для обробки і прополювання, а бур’яни ростуть дуже (!) швидко та буйно.
Відтак невибагливість і водночас рясне та тривале цвітіння ехінацеї спонукали мене зупинитися на ній.
Ось такі причини:
Дерев’янисте стійке стебло мають утримати рослину від похиляння (все ж таки гірка). Кущі густі та розлогі — на іншій дачі стримували ріст бур’яну, що позбавляло від потреби прополювати. Посухостійкість зменшує до мінімуму потребу поливати (все-таки дача). А багаторічність рослини взагалі позбавляє від потреби в скопувати землю й возитися з посадкою щороку за таких важких умов та ще й при нестачі часу (знову ж таки — дача, і у вихідні хочеться відпочити).
Ехінацея пурпурова — велика, висотою близько 1 м (за сприятливих умов — до 120-150 см) рослина сімейства айстрових. Стебло пряме, листки прості, овально- або лінійно-ланцетні. Квітки до 15 см в діаметрі. У залежності від сорту — рожеві або білі. Квітки нагадують за формою великі ромашки, вкінці цвітіння — зі схиленими донизу пелюстками. При цьому серединки квітів стають схожими на кульки, вкриті жорсткими щетинками, за що рослина й отримала свою латинську назву, яка в перекладі означає «їжакоподібна».
Цвітіння: Пізньоквітуча багаторічна рослина: цвіте з середини липня та до жовтня. За відсутності сильних нічних заморозків може цвісти й до початку листопада, і останні квітки ще стоять під першим снігом.
Дуже добре стоїть в зрізаному вигляді.
Висів і висаджування:
Висівають насіння ехінацеї навесні, в кінці лютого — березня в ящик із землею на глибину півсантиметра-сантиметр, зверху насіння притрушують дуже тонким шаром промитого піску й обережно зволожують землю.
Проростають воно не швидко — від 10 до 40 днів. Сходи потребують тепла і вологи, тому вирощувати ехінацею пурпурову найкраще розсадою.
Догляд за насінням полягає в тому, щоб крихітні сходи на підвіконні не пересихали і не перезволожувалися.
На початку травня розсаду ехінацеї висаджують у відкритий грунт на сонячне місце на відстані 50-60 см один від одного. Далі паростки потрібно розпушувати і помірно поливати. Ехінацея пол
юбляє збризкування за спекотного літа водою у вечірні години.
У перший рік утворюється розетка листя до 25 см в діаметрі. Зацвітає на другий рік.
Подальший догляд: Незважаючи на високі стебла та великі квіти, ехінацеї майже не потрібні підв'язування й опора. Під час вегетації можна видаляти квітконоси з зів'ялими квітками, щоб стимулювати утворення нових квіток і таким чином подовжити період цвітіння.
Ґрунт: Для гарного росту ехінацеї потрібні пухкий поживний ґрунт, любить додавання піщаних грунтів.
Місце: Полюбляє багато сонця, але чудово зносить і легке затінення.
Полив і живлення: Ехінацея добре відгукується на полив, але при цьому цілком посухостійка, не дарма її називають квіткою прерій. Корисна їй і щорічна підгодівля компостом.
Зимівля: Зимує ехінацея без укриття, добре переносить морози, проте в безсніжні морозні зими може випасти. Відростає пізно, у другій половині квітня — травні, а якщо погода не дуже тепла, то й пізніше.
Розмноження: Розмножувати ехінацею можна не лише насінням, а й розподілом кущів. На відміну від багатьох інших багаторічників, які краще ділити в серпні, ехінацею пересаджують тільки навесні, і якомога раніше. Ділити кущі потрібно ранньою весною, коли в рослин тільки починає з'являтися листя і ще не розкрилося, а стебла не задерев’яніли.
Хвороби та шкідники: дуже стійка до захворювань.
http://www.zooclub.ru/flora/11.shtml
http://www.botanichka.ru/blog/2010/07/12/echinacea/
http://www.supersadovnik.ru/plant.aspx?id=1382