У дикому вигляді зустрічається в тропічних лісах Центральної та Південної Америки. Ця рослина — ліана-епіфіт, що дереться до світла по стовбурах більш потужних тропічних рослин. Тому для посилення декоративності сингоніуму потрібно давати опору з кори, шматків деревини або трубки з мохом. Рослина буде обвиватися навколо опори і рости вгору, досягаючи 1,5-1,8 метрів у висоту. Можна вирощувати сингоніум як ампельну рослину, підвісивши горщик високо, і тоді гілки рослини будуть зеленим килимом звисати донизу.
Сингоніум незвичайний тим, що з віком у нього змінюється форма листя. У молодих рослин — просте, серцеподібне, строкате листя на довгих черешках, а потім листова пластина стає розсіченою на 3-5 сегменти. Квітки зібрані в біло-рожеве суцвіття, проте в кімнатних умовах сингоніум не цвіте. Як і всі ароїдні, сингоніум отруйний — молочний сік рослини може викликати подразнення слизових оболонок.
Догляд:
Розташування: яскраве розсіяне світло, від прямих сонячних променів слід притіняти, особливо влітку. Сорти сингоніуму з темно-зеленим листям виносять у легку півтінь, ряболисті сорти більш світлолюбні. Найкраще тримати рослину біля південного або південно-східного вікна з прозорою фіранкою.
Температура: добре росте при 20-24 ° С, взимку не нижче 16 ° С. Активний ріст починається при температурі 18°С.
Полив: навесні та влітку поливають сингоніум рясно, м'якою відстояною водою. Слід уникати надмірного зволоження — поливають у міру підсихання верхнього шару субстрату. З осені полив скорочують, взимку поливають помірно. За низьких температур сингоніум слід тримати майже сухим.
Вологість повітря: в опалюваних приміщеннях взимку або влітку підтримують високу вологість повітря. Для цього листя щодня сприскують м'якою відстояною водою. Листя час від часу протирають вологою ганчіркою. Для підвищення вологості повітря горщик ставлять на піддон з вологим гравієм.
Підживлення: в період активного росту з березня по серпень через кожні два тижні, рідким добривом для кімнатних рослин. При нестачі поживних речовин у ґрунті молоде листя дрібнішає. З жовтня по лютий сингоніум не підживлюють.
Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно навесні, далі через кожні 2-3 роки. Земляну суміш складають з садової землі, перегною з кори, торфу і піску в рівних частинах. На дно горщика кладуть шар керамзиту.
Розмноження: у дорослої рослини пізньої весни зрізують верхівку пагона, залишивши при цьому 1-2 повітряні корені. Верхівку висаджують; материнська рослина почне гілкуватися, даючи бічні пагони.Стебловими живцями розмножують влітку. Для цього зрізують шматок стебла з 2-3 бруньками, зрізи присипають товченим вугіллям, висаджують в миску, прикривши банкою або поліетиленовим мішечком. Два рази на день відкривають для провітрювання. Укорінюють при температурі 23-24 ° С.
Шкідники: вражається попелицями, щитівкою (при сухому повітрі), трипсами.
Можливі труднощі при вирощуванні сингоніумів.
За дуже сухого повітря на кінчиках і краях листя з'являються коричневі плями, поступово листя опадає.
Нестача підживлення призводить до пожовтіння листя (яке при цьому не опадає)).
За надлишку вологи та зниженій температурй загнивають стебла.
http://www.greencorner-al.ru/syngonium.html