 |
| (фото ) |
Догляд
Освітлення: Сенполія надає перевагу яскравому розсіяному світлу, але влітку рекомендується притінювати її від прямих сонячних променів. Краще всього розташовувати сенполії на східних чи західних вікнах. Пізньої осені та взимку їх можна тримати на південному вікні.
Температура: оптимальна зимова температура для сенполій близько 16-18 ° C, річна близько 20-22 ° C. Рекомендується стежити, щоб вона не спадала нижче 15 ° C і не підіймалася вище 30 ° C. Сенполія не витримує різких перепадів температур і протягів, тому її не можна виносити на балкон або в сад.
Полив: слід поливати дуже обережно. Поливають субстрат навколо рослини, щоб вода не потрапила в центр розетки листя, а ще краще поливати з піддону або методом занурення. Після того, як весь земляний кому просочиться вологою, зайву воду з піддону зливають. Використовуйте теплу воду без вапна.
Вологість повітря: для того щоб підтримати необхідну вологість повітря, горщик з фіалкою необхідно помістити на піддон з гравієм, наполовину наповнений водою. В жодному разі не сприскуйте оксамитові листочки й квітки рослини, чутливі до сірої гнилі.
Підживлення: у період активного росту (весна-літо-осінь) фіалку підживлюють 1 раз на 2 тижні мінеральним добривом для квітучих рослин. Для сенполії особливо необхідний фосфор, оскільки він сприяє рясному цвітінню.
Пересадка: сенполії пересаджують щорічно навесні. Посуд бажано використовувати неглибокий, але широкий. Земляну суміш складають з листової землі, торфу та піску (4:1:1), за можливості додають добре перепрілий гній. Хороший шар дренажу обов'язковий. У міру розростання сенполій у них з'являються бічні розетки, які рекомендується вчасно видаляти. Така хірургічна операція буде сприяти кращому цвітінню. Або навесні при пересадці розділіть рослину на кілька кущиків (розеток).
Розмноження: сенполії можна розмножувати вегетативним і насіннєвим способами, але розмноження листовими живцями — це основний спосіб. Рослину добре вкорінювати в піску або торф'яному ґрунті. При живцюванні листову пластинку в грунт не заглиблюють — вона повинна цілком залишатися над поверхнею. Після того як на поверхні субстрату виростуть мініатюрні розетки з листочками (приблизно через 40 днів), їх можна розсаджувати в горщики на постійне місце. Молоді рослини після живцювання зацвітають через 6-10 місяців.
Шкідники: найбільш поширеними шкідниками узамбарської фіалки є цикламенові кліщі, попелиці, борошнисті червці й нематоди; вони з’являються на корінні й листі рослини. Для боротьби з ними рекомендується використовувати відповідні інсектициди, краще всього у формі свічок, оскільки аерозолями можна пошкодити листя. При зараженні фіалки нематодою, рекомендується рослину спалити.
Серед грибкових хвороб поширені борошниста роса (оїдіум) і сіра гниль (збудник - Botrytis cinerea), проти яких використовують відповідні фунгіциди (фундазол 0,2% або хлорокис міді 0,5%).
Можливі труднощі :
* Знебарвлення листя і поява на них плям — в результаті занадто сильного прямого сонячного світла.
* Поганий зріст і відсутність цвітіння — недостатнє освітлення або надмірна перестановка з місця на місце.
* Гниття розетки листя — надлишковий полив, попадання води в центр рослини при поливанні зверху.
* Пожовтіння і плямистість листя — недостатній полив або передозування добривами.
http://www.greencorner-al.ru/saintpaulia.html