Відмінна ягода для вашого саду. Головна якість ремонтантність - здатність безупинно плодоносити протягом цілого літа та восени. Ягоди великі, ароматні та дуже смачні. При висіві необхідно підготувати ґрунтову суміш: 3 частини піску перемішати з 5 частинами перегною. Суміш треба прогрівати у духовій шафі 3-4 години, при t=90-1000С. На приготовану суміш бережно висівають суміш насіння з піском. Сходи з’являться протягом 30 днів. Після появи 6-го справжнього листка проводять висадку у ґрунт.
Сіяла 6 березня в торф і в землю для кактусів по 3-5 насінин, присипала тонким шаром землі, накрила плівкою і поставила на батарею (на ганчірки) до появи сходів. Так робила з усим насінням, бо дуже ефективно. Земля для кактусів виявилася поганою — повільно всотує воду (!) і топить суницю.
14 березня проросла суниця (на 9-ий день!)
У червні з’явилося кілька гарних ягід, але одразу по тому суниця виродилася, ягоди стали криві й малі. Суниця стояла на сонячному південно-східному підвіконні.
Однорічна рослина, зі сланкими боковими стеблами, довжиною 60-90см. Квітки воронкоподібної форми, діаметром 7-9см, різноманітного яскравого забарвлення. Вирощують через розсаду у березні-квітні, або висівом насіння у відкритий ґрунт в травні-червні. Цвіте рясно з червня до пізньої осені. Для отримання ефекту звисання, рослину прищипують над 3-5-м листком, щоб викликати розвиток бокових пагонів. Використовується для озеленення балконів, альтанок та підвісних горшків.
Сіяла 6 березня в торф’яний ґрунт по 4-5 насінини в лунку, полила водою (з пульверизатора краще), присипала тонким шаром землі (півсантиметра, не більше, а краще навіть менше). Далі накрила плівкою і поставила на батарею (на ганчірки) до появи сходів.
10 березня (на 5-ий день) петунія пустила паростки. Зняла плівку і перенесла на підвіконня.
24 березня (через 2 тижні після сходів) робила пікірування. Більшість «повтопкувала». Залишила по одній квітці. Лише в одній комірці — дві. Ті, які шкода було виривати — пересадила. Робила все, наче м’ясник. Деякі петунії повитягувала «за вуха» і пересадила. Всі вони, незважаючи на це, чудово прийнялися й росли далі.
Починаючи з 10 квітня садила в балконні кадки. В 50 см кадку задила а) цілих 7 штук (забагато, хоча й цвіли пишно); б) 4 шт + 12 нагідок (нагідки по кольору й не тільки погано поєдналися); в) 2 штуки, але багато чорнобривців, бо кадка мала стояти у (відносній) тіні. Але в ній петунії були не дуже пишні.
Зацвіли 9-10 травня. Для порівняння: куплена (в березні) розсадою петунія зацвіла 4 квітня. До середини липня поступово стали переростати й менше цвісти: в липні їх бажано обрізати.
Дуже витривалі й живучі. Що я тільки з ними не робила... Якщо вже вони проросли й дали дорослі листочки, то вбити їх може тільки перелив (і небезпека реальна!). Від нестачі води листя втрачає тургор, проте швидко відновлюється після поливу. Якщо такі петунії полити та ще й оприскати водою, то вони відновляться за 15-20 хвилин! Певна річ, не на сонці це слід робити.
Їх можна зрізати майже начисто — за кілька тижнів виростуть і знов зацвітуть.
Якщо залишилося лише голе стебло (товсте й без листя) — то можна його безжалісно вирвати (чи зрізати), а стебла порізати на палички довжиною 7-10 см і повштрикувати назаду землю, залишивши хоча би по одному вузлу, з якого потім виросте листя. Коротше кажучи, петунії добре пересаджуються, розмножуються живцями й легко відходять після хвороби та дії негативних чинників.
Схильна до самосіву (насіялися на балконі). Цікаво, що самонасіяні серед літа петунії нема потреби пікірувати чи втопкувати — вони не повитягувалися! Видно, сонця достатньо.
Полюбляє підживлення, на яке реагує більш рясним цвітінням і насиченішим кольором квітів.
Сіяла 6 березня так само, як і попередню.
Відмінність її лише в тому, що чорвоність у неї не надто насичена: не те, що рожева, а неначе вицвіла. І замість стелитися — відкидає довгі стоячі пагони. Некрасиво...
Середньоранній сорт. Вегетаційний період від сходів до початку достигання 105-115 днів. Кущ компактний, висотою 30-40см. Плоди дрібні, округлої форми, гладкі, інтенсивно-червоного кольору, масою 30-40г, діаметром 3-5см, солодкі та ароматні. Вирощується у відкритому ґрунті, плівкових наметах та кімнатних умовах. Плоди використовуються для споживання у свіжому вигляді.
Сіяла 7 березня в постійні дволітрові горщики. Ґрунт — універсальний. Висіяла по 5 насінин, присипала 0,5 см землею і лише опісля полила, бо раніше забула.
12 березня (через тиджень) одна помідорина ніби проклюнулася. Потім зрозуміла, що неправильно їх посіяла. Дуже повитягувалися, а оскільки вони посаджені з густим лептосифоном, їх неможливо було присипати. Помідори треба не боючись пікірувати до самих перших листочків. Або ж залишати місце і пізніше присипати землею. Помідори вирішила посадити окремо в горщики з лобелією: 14 березня сійнула їх окремо.
Власне, насіння хороше, хоча сходи з’явилися не на третій день, як було з самозібраним ужгородським насінням кімнатних помідорів. Погано лише, що в кімнатних умовах (чи то через повітря, чи через надто поживний купований грунт) помідори повиростали по пів метри, а то й більше і не буяли, як колись ужгородські, а жевріли. Довелося повідвозити їх на дачі. Там вони одразу оклигували. Ті, які привезла раніше, більше не росли в висоту, а ставали компактним кущиком. Їм пощастило найбільше. Ще більше пощастило тим, які одразу посадили на дачі — вони вийшли саме такі, які мають бути згідно з описом насіння. От і вийшло, що кімнатний помідор кімнатним є лише на вулиці... В чому причина — поки що не з’ясувала.
Однорічна рослина. Стебла гіллясті, утворюють компактні кущі, висотою 15-20см. Квітки багаточисельні, зірчастої форми, різноманітного однобарвного та двобарвного забарвлення. Вирощується висівом насіння у відкритий ґрунт в квітні-травні. Цвіте рясно з червня по вересень. Використовується для оформлення клумб, рабаток, садових вазонів та балконних контейнерів.
Сіяла 7 березня в постійні дволітрові горщики. Грунт — універсальний. Висіяла по багато насінин (от і даремно!), присипала 0,5 см землею і лише опісля полила, бо раніше забула. Через це деяке насіння лептосифону виявилося нагорі.
Відтак 9 березня, через день, побачила як лептосифон перетворився в головастиків з милими хвостиками-корінцями, хоча листочків ще не було. І це квітка, якій, згідно з книжками, треба було проводити стратифікацію, інакше вона не проросте! 10 березня лептосифон випустив зелені листочки.
Спершу зійшло все буйним лісом, а потім стало витягатися та хворіти. Так я їх і повикидала. Посіяні на дачі трохи виросли, трохи цвіли (зрідка). Пишний килим із квітів не вийшов...
Однорічна рослина. Стебла гіллясті, звисаючі, довжиною 30-35см. Квітки дрібні, діаметром 1см, під час цвітіння покривають собою стебла, створюючи ефектний білосніжний каскад. Насіння на розсаду висівають у горщики в березні-квітні та накривають склом або плівкою. Пересаджують розсаду у відкритий грунт в травні-червні. Цвіте рясно з червня по жовтень. Використовують для оформлення підвісних горщиків, балконних ящиків та садових вазонів.
Дрібне насіння, дуже густо їх сіяла (19 березня), гадаючи потім розрідити. Не присипала! Менше, ніж через тиждень, проросли.
Зацвіли з 20-их чисел травня. Цікаво, що білосніжний каскад насправді був не весь білосніжний, а на 15-20% синій. Напевно, насіння погано відсортували або ж ген, що відповідає за синій колір, виявився сильнішим.
Цвітуть пишно, лише бояться дуже посухи.
19 березня посіяла по три штуки в стаканчики. І потім ще 26 березня.
Дуже незадоволена насінням — з усіх посіяних виріс лише один (!) чорнобривець, і той жеврів аж поки не зів’яв, так і не зацвівши. А взагалі це ніжні малесенькі чорнобривці, не схожі на інші короткорослі види. Стебло в них тоненьке, квіти мали бути також тендітні...
Однорічна рослина. Кущі розлогі, висотою 20-30см, з відхиленими бічними пагонами. Суцвіття махрові, коричнево-червоного забарвлення з жовтим центром, діаметром 4-7см. Вирощується висівом насіння у відкритий ґрунт в травні-червні або, для більш раннього цвітіння, на розсаду у квітні. Цвіте з червня до заморозків. Використовують на клумбах, рабатках, в балконних контейнерах та садових вазах.
26 березня засадила ними цілу касету по три насінини. Зійшли на 2-3 день: починаючи з 28 і до 30 проросли всі й надалі росли буйно, радуючи око. Варто навіть садити по дві насінини, бо схожість чудова.
Ще садила 6 квітня, зійшли на третій день. Різниці в рості не помітила. Здавалося, наче все садила одночасно... Хоча деякі, здається, пізніше зацвіли...
Почали цвісти вкінці травня — в червні.
Непогано також садити запасну розсаду на початку червня.
Схильні до самосіву (насіялися на балконі).
Дуже витривалі: можна грубо пересаджувати, витягуючи «за вуха» й підриваючи коріння. Можна коріння взагалі зрізати і вкорінити заново у воді — тоді вони будуть коротші, компактніші, але відставатимуть у рості від інших. Крім того, це єдина квітка, яку так і не вдалося залити. І засушити теж складно.
Рослина однорічна. Кущі гіллясті, висотою 25-35см. Суцвіття великі, оранжево-жовтого, лимонно-оранжевого, пастельно-білого та кремового кольорів, з приємним ароматом. У відкритий ґрунт насіння висівають під зиму або весною. Цвіте з червня до заморозків. Щоб продовжити термін цвітіння, верхівки молодих рослин прищипують. Використовують при оформленні клумб, групових насаджень, бордюрів та вазонів.
19 березня та 26 березня сіяла минулорічні нагідки. Схожість — чудова! І швидка — 22 березня (через 3 дні) раніші нагідки вже зійшли. Можуть і через 2 дні зійти!
Ще сіяла 6 квітня. Різниці в часі посіву непомітила, бо попереплутувала, де які. Але цвіли всі приблизно однаково.
Витривалість їхня теж непогана. Проте, посіяні рано, до середини літа відійшли... Тому варто садити запасну розсаду в червні-липні.
До речі, не такі вже вони й короткорослі, а звичайні — сантиметрів 25-35. Але гарні: є кремові, є купчасті, є з чорними серединками, а є купчасті і з чорними серединками.
Сіяла 19 березня. Взагалі не зійшла! Хоча може варто ще якось спробувати... Не викидати ж насіння...
В композицию “Цветущий балкон“ вошли такие традиционно любимые цветы как: петуния ампельная, настурция, лобелия, алиссумы, бархатцы, львиный зев, флокс, вьюнок, маттиола и др.С их помощью Вы сможете сделать свой балкон неповторимым, осуществить модные тенденции, составляя комбинации из растений.
Сіяла 21 березня в касету по 2-3 насінини. Потім з цієї суміші посіяла в стаканчик чорнобривці та невідому квітку (здається, це були майори). Перші сходи з’явилися 23 березня (через 2 дні)!
Виявилися вищими, ніж написано на пакеті — а це не дуже підходило до балкону. Було забагато бадилля. До середини літа відцвілися й виродилися...
В пакеті трапилися:
- Майори (циннія). От вони вигналися більше ніж 50 см, тому довелося їх підв’язувати. А от цвіли майори хоч і гарно, проте на дачі краще. Це таки більше садові квіти...
- Волошки. Теж високі, проте вони хоча би попадали донизу й видавали себе за апмелів.
- Чорнобривці. Виявилися здоровенними, проте гарними. Квітки купчасті, жовтогарячі, діаметром деколи близько 9 см. А деякі некупчасті, зате з гофрованими пелюстками. Все добре, аби не високий зріст...
- Бальзамін — одна штука. Зате густогіллястий, пишноквітучий. Стеблотовсте, розгодоване поживним ґрунтом; від посуи падає долі, проте після поливу знову підводиться. Дуже щедро насіялося — на початку серпня з’явився молодий бальзаміновий лісок.
- Красоля. Її заглушиловсе інше — тільки трохи поцвіла.
- Жоржина короткоросла рожева. Зацвіла 7 липня. Після відпустки загинула.
Багаторічна рослина. Кущі компактні, висотою 15-25см. Квітки чашоподібні, великі, діаметром 3-5см, білого забарвлення. Насіння на розсаду висівають у травні-червні, у вересні рослини пересаджують на постійне місце. Цвітіння починається на наступний рік у червні, і триває до жовтня. На одному місці дзвоники ростуть протягом 3-4 років. Використовується для квіткового оформлення бордюрів, рабаток, клумб та альпійських гірок.
Сіяла 21 березня одразу в горщики, доволі густо, землею не присипала, а лише ущільнила землю, накрила пакетом і поставила на підвіконня. Ґрунт польський (Kronen), універсальний. Також сійнула у пластикові стаканчики.
За тиждень почали з’являтися сходи.
Сіяти треба рідше! Посіяне в горщики було хирлявим, з малими листочками. Другий горщик був прихворів (зарано відкрила пакет), тож багато сходів погинуло. І що ж? Саме цей горщик краще ріс! Листочки були більші. Дзвіночки з першого (загуслого) горщика я пізніше вирвала і посадила туди дзвіночки зі стаканчиків. Там їх було не так багато насінин, тож вони росли ще буйніше.
Але найбуйнішими виявилися дзвіночки,, пересаджені зі стаканчиків у відкритий грунт. Листя їх зробилося здоровенне, а самі вони зацвіли вже в перший рік!
Кімнатні дзвіночки поїла зелена гусінь, вони поступово відродилися, але потім загинули за час відпустки від переливу та нестачі світла.
Однорічна рослина. Кущ низькорослий, компактний, висотою 20-25см. Маленькі декоративні перчики, на початку свого формування мають жовтий, пізніше фіолетовий, а наприкінці червоний колір. Вирощують через розсаду у березні-квітні або висівом насіння безпосередньо у відкритий ґрунт в травні. Ціниться за декоративний вигляд, що створюють плоди протягом періоду вегетації. Використовують як горшкову кімнатну культуру, або для оформлення вуличних квітників.
Посадила їх 24 березня одразу в глиняні горщики. Грунт — Kronen універсальний. Зійшли 4 квітня (10-11 днів).
Знову ж таки, в мене вони ідеально маленькими не вийшли, ще й кущитися не поспішають. А натомість дачні манесенькі та гіллясті, мов кульки :(.
Однорічна рослина висотою 20-50см. Квітки дрібні, діаметром 1,5-2см, бузково-лілового забарвлення, під час цвітіння виділяють сильний та приємний аромат. Насіння висівають у відкритий ґрунт в квітні-червні. Добре росте на сонячних ділянках, і у затінку. Цвіте тривало. Для продовження періоду цвітіння матіолу висівають повторно через 10-15 днів. Використовують в мавританських газонах, змішаних групах, на клумбах та балконах.
29 березня посіяла в три стаканчики по 100 мл приблизно по 5 насінин. Зійшли на 5-ий день (десь 2 квітня). Вийшло десь близько 2 паростків у кожнму стакані.
Мляво росла, витягувалася. На балконі мляво цвіла — так її там і заглушили інші квіти.
Матіолу варто сіяти окремо — щоб нічого її не заглушило. І, до того ж, по багато насінин (густо) і краще одразу в ґрунт (без розсади). А оскільки вона рано відходить, то без розсади цвістиме чи не до кінця літа...
Однорічна витка рослина, висотою 2-4м. Квітки великі, воронкоподібні, червоного кольору, розкриваються тільки вдень, у похмуру погоду та на ніч вони закриваються. Вирощується висівом насіння у відкритий ґрунт в квітні-травні, після того, як мине загроза нічних заморозків. Цвітіння починається з липня і триває до заморозків. Використовують при вертикальному озелененні балконів, альтанок, терас та для створення живої огорожі.
Посіяла 6 квітня у касету й 4 пластикові склянки по 100 мл (по 3 шт в кожну). Зійшло, здається, все (!), починаючи з 9 і до 10 квітня.
10 червня вона розквітла вперше і насправді виявилася темно-яскраво-рожевою. Далі чудово зеленіла й цвіла: посаджена у величезній кадці більше зеленіла, ніж цвіла, а у горщику, де менше грунту — мало зеленіла, зате густіше цвіла.
Але починаючи з серпня вся вона доволі сильно погоріла. Стало багато рудого листя... :( Та, що в малому горщику й ближча до сонця — взагалі скинула листя, хоча цвісти продовжує собі по-троху. Виявилося, що навіть північно-західний балкон для неї надто спекотний (зважаючи на температуру під 40° С).
Сійнула 6 квітня по 3 штуки в касету й малий пластиковий горщик. Зійшла дуже добре з 10 квітня.
Розквітла 23 червня. Квіток лише майже не бачу — з’являються вранці й закриваються вже до опівдня.... І негусто квітнуть.
Середньоранній цукровий сорт. Вегетаційний період від сходів до технічної стиглості 60-70 днів. Стебло міцне, висотою 70-80см. На одній рослині утворюється до 14 стручків темно-зеленого кольору, довжиною 5-8см, складених з 6-9 зерен. Сорт ціниться за відсутність у стручках пергаментної оболонки, що дозволяє споживати у свіжому вигляді зерна разом зі стручками. Рекомендується для споживання у свіжому вигляді, заморожування та консервації.
Садила 7 квітня. Проріс на 4-ий день — 11 квітня.
Вкінці травня були горошини все розміром 2-3 см! Лише небагато... А по тому швидко посох, так що до липня вже й сліду не тало.
Однорічна рослина. Стебла виткі, довжиною 150-200см. Квітки метеликовидної форми, з приємним ароматом, оранжево-кармінного забарвлення. Вирощується висівом насіння у відкритий ґрунт в травні, або для більш раннього цвітіння через розсаду в березні-квітні. Цвіте рясно та тривало з червня до заморозків. Використовують для вертикального озеленення балконів, терас, огорож та альтанок.
Садила 7 квітня. Проріс на 4-ий день — 11 квітня.
Вперше розквітнув 22 червня. Гарно пахнув, лише варто садити його густіше і побільше.
Перець гострий червоний (самозбірне насіння)
Посіяла у червні (краще раніше). Проріс десь через тиждень. Наприкінці липня вже перетворився у велетня: високого й зовсім негіллястого. Висновок: різати верхівку нещадно!
Мак східний, суміш (Насіння України)
Мак східний червоний (самозбірне насіння)
10 липня посіяла деь по насінин... з 10-20. Проростали довго, проросли рідко... По одному-два в горщечку. До середини серпня — лише малі нещасні паростки десь близько сантиметра.Мак східний червоний (самозбірне насіння)
Однорічна рослина. Кущі розлогі, висотою 20-25см, з відхиленими бічними пагонами. Суцвіття прості, діаметром 4-6см, двобарвні, коричнево-червоні з широкими жовтими смугами. Вирощується висівом насіння у відкритий ґрунт у травні-червні або, для більш раннього цвітіння, на розсаду у квітні. Цвіте з червня до заморозків. Використовують на клумбах, рабатках, в балконних контейнерах та садових вазах.
Посіяла 10 липня. Проросли гарно за кілька днів.
Однорічна рослина. Кущі розлогі, висотою 15-25см, з відхиленими бічними пагонами. Суцвіття махрові, діаметром 4-6см, з коричнево-червоним комірцем навколо жовтої шапочки. Вирощується висівом насіння у відкритий ґрунт в травні-червні або, для більш раннього цвітіння, на розсаду у квітні. Цвіте з червня до заморозків. Використовують на клумбах, рабатках, у балконних контейнерах та садових вазах.
Посіяла 10 липня. Проросли гарно за кілька днів.
Загальні спостереження
Балконні ящики поклали на балкон 4 травня. Можна й ранішебуло, гадаю...
Розквіт цвітіння квітів — кінець травня-червень.
Наприкінці липня багато чого відійшо: нагідки перецвілися, петунії переросли... А після відпустки що не відійшло — так погинуло. Отож 2 серппня засадила майже все наново, попривозивши все з дачі:
- Чорнобривці лимонні: привезені в бутонах. Короткі, гіллясті, здебільшого купчасті, але колір засвітлий;
- Чорнобривці … й … : розсада вистотою сантиметрів десять.
- Хризантема ромашкова: 2 штуки.
- Айстра: 1 штука. Короткоросла, гілляста, рожева, з жовтою серединкою.
+ Самонасіялися чорнобривці, петунії та бальзамин.
Зелений заголовок — якісне у всіх відношення насіння.
Оранжевий — мало того, що якісне насіння, так ще й дуже задоволена своїм результатом і буду завжди садити.
Блакитний — щось у мене трохи не вийшло: чи ростуть погано, чи цвітуть мляво. Хоча саме насіння непогане.
Фіолетовий — насіння геть неякісне!