 |
| (фото ) |
Квітки до 1 см у діаметрі, зібрані у складні багатоквіткові суцвіття (60 квіток і більше) на довгих квітоносах. Цвіте в березні-червні, дуже рясно. Відомі садові форми з червоними, жовтими, жовтогарячими й рожевими квітками.
Батьківщина — острів Мадагаскар.
Догляд:
Догляд за рослиною простий та особливого вміння не вимагає. Каланхое посухостійке й досить витривале. Для нормального росту й розвитку йому потрібні помірний полив, розпушування землі й невелика кількість світла.
Не може нормально існувати без періоду спокою. Для цього ближче до зими полив каланхое варто звести до мінімуму. Досить усього раз на місяць зволожувати ґрунт у горщику. Однак через 3 місяці необхідно відновити полив, довівши його до звичайного.
Якщо рослина відцвіла, потрібно зрізати квітконоси й поставити горщик на затінене підвіконня. Протягом місяця майже не поливайте, а потім переставте в добре освітлене місце й поливайте як зазвичай. Це гарантує пишне й гарне цвітіння наступного разу.
Розташування в кімнаті
Каланхое надає перевагу світлому сонячному вікну, але потрібен і захист від прямих сонячних променів. Узимку температура має бути 13-16° С, інакше не утворяться квіткові бруньки. Улітку рослини добре себе почувають на західних і східних вікнах.
Не слід забувати про те, що каланхое не витримує температури повітря нижче 0 °С. В таких умовах рослина занедужує й майже відразу помирає. Причина цього ховається у великій кількості соку в листі. Відтак, як тільки сік замерзає, життєдіяльність каланхое припиняється.
Освітлення:
Хоча каланхое й любить світло, але може тривалий час бути без нього. Воно гарно може рости як під палючим сонцем, так і там, куди його промені майже не проникають. Але все-таки не слід постійно тримати його в темряві або напівтемряві, тому що це може привести до загнивання стебла рослини, а потім і до її загибелі, адже це все-таки жива квітка. Напівтемрява й волога земля несприятливо впливають на рослину — листя жовтіє і засихає.
Поливання та вологість:
Витривалість каланхое викликає здивування. Адже навіть у зовсім сухому ґрунті ця рослина здатна безболісно не тільки існувати, але й продовжувати ріст. Пояснюється це тим, що каланхое має здатність вбирати вологу з повітря й накопичувати її. З весни до осені їх поливають помірно, однак не можна допускати пересихання верхнього шару ґрунту. Узимку поливають мало.
Вологість помірна; висока вологість необов’язкова і радше шкідлива.
Пересаджування:
Пересаджують щорічно навесні. Перед тим як земельну суміш помістити в горщик, на його дно необхідно покласти дренажний шар з битої цегли або керамзиту. Робиться це для того, щоб уберегти корінь рослини від кореневої гнилизни, від якої часто страждають кімнатні рослини.
Розмноження:
Розмножується каланхое декількома шляхами: вегетативно або живородним способом. Каланхое скидає на поверхню ґрунту листя, що має бруньки, і з них через якийсь час з'являються нові рослини. Або ж на краях його листя з'являються «дитинчата» і, набравши сили, відвалюються й укорінюються в землі. Звідси й друга назва рослини — бріофіллум, що в перекладі з грецької мови значить «лист, що проростає».
Щодо вегетативного розмноження: живці (верхівкові або листові) вкорінюють у піску, змішаному з торфом (можна взяти вермікуліт), помірно поливають водою кімнатної температури. Важливо накрити скляною банкою, інакше рослина за кілька днів зів’яне. Необхідно стежити, щоб земля не засихала, але й не була перезволожена.
А от насіння каланхое дає дуже рідко, так що чекати на нього — гаяти час.
Застосування в різних цілях:
Рослина незамінна при лікуванні опіків та як біостимулятор. Нерідко застосовують сік цієї рослини й при комплексному лікуванні трофічних виразок і гнійних інфекцій. Препарати з каланхое мають протизапальну дія, сприяють швидкому загоєнню ран, опіків, тріщин, обморожень. Розтерте листя прикладають до пігментних плям, і вони поступово зникають. Застосовують також і для лікування імпотенції.
http://plantsplanet.org/catalog/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%85%D0%BE%D0%B5
http://www.myjane.ru/articles/text/?id=523