Еріокактус (Eriocactus)

Еріокактус Ленінгхауза (Eriocactus leninghausii) характерний прямостоячим стеблом зі скошеною верхівкою і рясно розташованими золотистими м’якими колючками. Ребер більше 30. На них густо розташовані опушені ареоли з тонкими щетинистими колючками довжиною близько 5 мм. Вгорі стебла вони особливо сильно опушені й досягають довжини до 4 см. З віком верхівка увінчується широко розкритими квітками жовтого забарвлення — в тон до колючок. Квітки 4 см завдовжки і 5 см діаметром. Проте в культурі еріокактуси цвітуть рідко.

Догляд:
Світло: дуже світлолюбна рослина; потрібно яскраве розсіяне світло, влітку опівдні — притінення.
Температура: Взимку тримають при температурі 12-16 С.
Полив: влітку рясний, взимку майже відсутній, у міру просихання землі. 
Вологість: рослина невимоглива до вологості повітря, сприскування не потребує
Пересадка: по мірі необхідності навесні. Землесуміш стандартна для всіх кактусових — приготована з листяної і дернової земель з піщано-гравійною сумішшю в співвідношенні 2:2:1.
Розмноження: Розмножується еріокактус насінням і прикореневими паростками. 

Можливі труднощі:
Витягнуте нехарактерне за формою стебло — перегрів взимку або недолік світла влітку.
Зморщений кінець стебла, внизу плями м’якої гнилі — перезволоження грунту, особливо взимку.
Відсутність приросту — недостатній полив влітку або перезволоження грунту взимку.
Плями з пробки на поверхні стебла — місцеве ураження шкідниками, рана чи переохолодження. Причиною може бути і недостатній полив улітку.
М’які коричневі плями — стеблова гниль; кактуси, що гарно ростуть, така гниль вражає рідко. Виріжте уражене місце, продезенфікуйте грунт розчином карбендазіма. Поліпшіть умови утримання.

http://forum.bestflowers.ru/viewtopic/t/30176/
http://www.zooclub.ru/flora/kaktus/44.shtml
http://www.house-plants.ru/encyclopedia/104/
http://info-flowers.com/encyclopedia-of-plants/cactuses/eriocactus/